У цій колекції немає одного домінантного настрою — є п’ять станів, п’ять тональностей жіночої природи, що проходять крізь тканини, конструкції та світлотіні. Тут структурованість межує з м’якістю, стримана геометрія торкається мереживної делікатності, а блиск каміння стає частиною мови образу. Усі форми дропу працюють як єдиний жест: продуманий, виважений, побудований на філософії жінки, яка кожного вечора звучить по-іншому — різкіше, спокійніше, яскравіше чи тихіше, але завжди влучно.